Я люблю свою країну,
Рідну землю, дорогу
Свою рідну Україну
Де родилась і живу!
І волошки сині-сині,
І безмежнії поля.
І вузенькую стежину,
По якій у рідну школу
Я біжу щораз щодня.
 
    Село Троїцько-Сафонове засновано у 1820 році. Свою назву отримало від прізвища графа Сафонова та в день закладення церкви на Трійцю. Лише через 48 років після заснування села відкрилася школа, в якій навчалось 30 учнів і серед них не було жодної дівчини.
    З 1870 року починає працювати однокласна школа міністерства освіти, яку відвідували 25 учнів. 
    У 1909 році графом Стенбок-Фермором збудовано нове приміщення школи. На цей час працює 6 класів по 30 учнів у кожному.
    1 вересня 1944 року - починає функціонувати неповна середня школа - 7 класів.
    1950 рік - відкриття середньої школи. Школа стає центром суспільного життя. Працюють гуртки: хоровий, технічний, танцювальний, туристичний, спортивні секції. Керівники: О.М. Бондаренко, М.М. Бондаренко, В.Я. Купцов.
    Активно працює хоровий гурток. Учасники художньої самодіяльності під керівництвом Г.О. Бондаренко і М.С. Власенко посідають призові місця у творчих конкурсах.
    Формою трудового виховання була учнівська виробнича бригада із складу учнів 8-10 класів. Обробляли 200 га землі, вирощували буряк та кукурудзу. Виробнича бригада, яку очолював О.К. Коваленко, збирала високі врожаї, посідала перші місця в області. А бригадир Ільїн Іван у 1959 році був учасником ВДНГ у Москві.
    4 листопада 1975 року відбулося відкриття нового приміщення Троїцько-Сафонівської ЗОШ І-ІІІ ст. на 560 місць. Школа стає однією з кращих в районі.
Сучасний заклад освіти  має за головну мету збудити,
дати виявитися самостійним
творчим силам дитини...
    На сьогоднішній день в Троїцько-Сафонівському ліцеї  склалася система виховної роботи, яка на принципах гуманізму, демократизму, єдності сім'ї та закладу освіти, спадкоємності поколінь забезпечує здійснення національного виховання, спонукає до утвердження педагогіки особистості, сприяє формуванню в учнів навичок самоосвіти, самоаналізу, допомагає учням розвивати індивідуальні здібності, творчі задатки, самовизначитись та самореалізуватись.
    Процесс виховання в нашому закладі  передбачає розвиток таланту, розумових і фізичних здібностей учнів, формування в них високої пізнавальної культури, організіції змістового дозвілля. Тому спільно з вчителями - предметниками класні керівники виховують відповідальне ставлення до навчання, залучають учнів до роботи в гуртках, секціях.  
За час роботи навчального закладу його очолювали:
- Моісєєв П. С. - 1909-1930; - Ситченко П. М. - 1930-1935;
- Коврига П. В. - 1935-1940; - Курінна А.І. - 1944-1946; - Бєлан Д.С. - 1946-1950;
- Маров К.А. - 1950-1954; - Крупський Г.В. - 1954-1967; - Афтеньєв П.В. - 1967-1970;
- Ємцев Б.Ф. - 1970-1973; - Будник В.Г. - 1973-1978; - Ільїн І.С. - 1978-1983;
- Волкова Н.А. - 1983-2006;  З 2006 року очолює заклад АЛЕНІНА Ольга Анатоліївна.
    За період діяльності середньої школи випущено - 1400 учнів. Серед випускників нашої школи багато відомих людей. Це наша гордість і слава.
* Горбунов Володимир Васильович (1955 року випуску) - кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Дніпропетровського інституту чорної металургії.
* Бєлан Борис Денисович (1968 року випуску) - заступник директора по науковій роботі Томського інституту оптики атмосфер Сибірського відділення Російської Академії наук. Спеціаліст гідрометеорології. Захистив кандидатську, докторську дисертації в області фізико-математичних наук, професор.
* Загребаєв Іван Іванович - закінчив Одеський унівеситет за спеціальністю - історія та правознавство. Політпрацівник, підполковник, має державні нагороди, ветеран Збройних Сил СРСР. Після виходу на пенсію працював викладачем в ліцеї правознавства в м. Чернівці. Нагороджений знаком "Відмінник освіти України".
* Фролов Андрій Вікторович - закінчив Харківське військове авіаційне училище, командував ескадрильєю. Підполковник запасу.
* Крупський Валерій Григорович (1967 року випуску) - закінчив Ленінградський інститут холодильної промисловості. Працював старшим майстром, головним технологом в м. Єфремов, Тульської області. 1972-1988 - директор механіко-технологічного коледжу м. Олайн (Латвія).